Розробка уроків

природознавства 5 клас ( за, підручником О.Г. Ярошенко)



                            КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ

РОЗДІЛ  I. ТІЛА, РЕЧОВИНИ ТА ЯВИЩА НАВКОЛО НАС.

Підручник: О.Г.  Ярошенко,  В.М.Бойко  «Природознавство»,  Київ,

видавництво «Світоч», 2013 р.

 

№ уроку

          ТЕМА УРОКУ

КЛЮЧОВІ ПИТАННЯ УРОКУ

  6

Тіла навколо нас. Характеристики тіла їх вимірювання.

1.Форма і розмір тіл.

2. Об’єм  тіл.

3Маса тіла.

  7

Практична робота

Вимірювання маси та розмірів різних тіл.

  8

Речовини. Фізичні властивості речовин. Властивості твердих тіл,рідин, газів.

1.Речовини

2.Властивості речовин

3 Тверді тіла, рідини, гази.

  9

Молекули. Рух молекул. Дифузія.

1.Молекули

2.Рух молекул

3. Дифузія.

 10

Атоми і хімічні елементи.

1. Атом і хімічний елемент

2.Молекули.

 11

Різноманітність речовин. Поняття про прості та складні речовини. Неорганічні й органічні речовини.

1.Існування різноманітних речовин.

2.Прості та складні речовини.

3. Неорганічні речовини.

4. Органічні речовини.

 12

Чисті речовини і суміші. Способи розділення сумішей.

1.Чисті речовини.

2. Суміші.

3.Розділення сумішей.

 13

Практична робота

Розділення сумішей фільтруванням.

 14

Явища природи. Фізичні явища,їх різноманітність.

1Всі види явищ.

 15

Хімічні явища, їх ознаки. Гниття.

1.Хімічні явища.

2. Ознаки хімічних явищ.

 16

Горіння. Повторюваність і взаємозв’язок явищ у природі.

1.Умови горіння.

2.Повторюваність та взаємозв’язок  явищ.(добові явища в житті рослин, тварин, людини.)

 17

Міні – проект:

«Опале листя: користь чи шкода?»

1.Захист міні – проекту.

 18

Підсумковий урок за розділ. Узагальнення знань

1. письмова робота .

 

 

 

 

Урок №6

 

   Тема: Тіла навколо нас. Характеристика тіла, їх вимірювання.

   Мета: Формувати в учнів знання про основні характеристики тіла та способи їх  вимірювання. Розвивати уміння характеризувати та порівнювати тіла. Навчитися користуватися приладами для вимірювання маси і розмірів тіл.

Обладнання:

фотографії тіл живої і неживої природи, різнокольорові смужки паперу різної довжини, ширини, склянки різних форм і розмірів, тіла неправильної  форми, лінійка, терези, мірний посуд, пляшки з мінеральною водою об’ємом

1л – 1.5л, підручник, зошит.

Форми роботи: бесіда , робота з підручником, демонстраційні досліди, самостійна робота.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

                                                         Хід уроку.

I .Організаційний момент.

Рефлексія.

Хороший настрій та щира посмішка необхідна нам сьогодні на уроці. Подивіться на сусіда по парті, усміхніться один одному та побажайте вдалого дня.

II. Актуалізація  опорних знань учнів.

Давайте розглянемо фотографії на яких зображені тіла живої і неживої природи.

( мал.. 9, підручник)

Бесіда.

-         Що таке тіло ? Які тіла нас оточують?

-         Які ви знаєте тіла природи?

-         За якими ознаками тіла відрізняються між собою?

III. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми, мети, завдань

      уроку.

Бесіда.

-         За якими ознаками   можна відрізнити два підручника?

-         Дві смужки паперу?

-         Дві пляшки мінеральної води?

-         (демонстрація різних за кольором і довжиною смужок паперу, пляшки з водою різних за об’ємом )

Знайти відмінності між тілами, встановити основні характеристики тіл, за якими їх можна відрізнити допоможе нам сьогоднішній урок за темою:

« Тіла. Характеристика тіла: форма, розміри, маса, об’єм .Їх вимірювання»

IV. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

  1. 1.     Розповідь з елементами бесіди.

Усі предмети, які нас оточують, називають тілами. Тіло – все живе та не

живе, що створено природою або створила людина.

Тіла відрізняються один від одного формою, розміром, об’ємом, забарвленням, масою. Щоб охарактеризувати тіло необхідно вказати :

розміри, об’єм , масу, густину.

Наведіть приклади тіл які мають різну форму.

Тіло може бути правильної і неправильної форми.   Форма – це контури, зовнішні межі предмета, які визначають його зовнішній вигляд. Ця характеристика стосується переважно твердих тіл. Вони бувають правильної і неправильної форми.

Проведемо дослід.

Розглянемо пляшку з водою. Вода має форму пляшки. Воду переливаємо у склянку. Чи зберегла вода форму пляшки? Чи ні?

Рідини не мають власної форми, а займають форму посудини. Це стосується і газів.

Розмір. Довжина.

установленим зразком (еталоном) довжини метром. За основну одиницю вимірювання довжини взято 1 метр (м) .Розгляньте лінійки. Спочатку визначаємо ціну поділки шкали приладу. Знаходимо дві найближчі риски шкали (їхні значення). Від більшого значення віднімаємо менше і знайдене число ділимо на число поділок, що лежить між рисками. Виміряємо смужку паперу.

Об’єм. Пригадайте , що таке об’єм ?  В яких одиницях його вимірюють?

Об’єм – це величина, яка визначає частину простору, яку займає тіло. Давайте виміряємо об’єм твердих тіл правильної і неправильної форми, рідин.

Демонстраційний дослід.

«Визначення об’єму тіла неправильної форми»

Необхідно занурити тіло в мірний циліндр із водою (можна розглянути мал..11, с 28) Згадуємо основні правила вимірювання об’єму рідини, проводимо визначення ціни поділки.

Висновок:1. Об’єм  тіла прямокутної форми визначають =довжина *ширину * висоту.

  1. Об’єм  тіла неправильної форми дорівнює об’єму витісненої тілом води.

Маса.

Маса – обов’язкова характеристика фізичного тіла. Для вимірювання маси використовують прилади, що мають назву терези. Процес зважування на терезах – це порівняння маси тіла з масою еталона. Еталоном маси є кілограм (кг). Масу вимірюють тоннами (т) та грамами (г).

Демонстрування різних видів терезів або їх зображення (малюнки).

Характеризуючи тіла звертають увагу на їх агрегатний стан. Розрізняють тверде тіло, рідину, газ.

Робота з підручником.

Читання текста ( с-27-28 ): « Опис тіла за планом» та проводимо обговорення прочитаного.

V. Фізкультхвилинка.

Час настав нам спочивати, потягнутись, нахилитись, помахати руками, повернутись на свої місця.

VI. Узагальнення і систематизація вивченого.

Виконання завдань в зошитах. Учні отримують індивідуальні завдання.

  1. 1.     Доповни речення.

За  допомогою розмірів, _____ , _____ , _____, можна описувати тіла й порівнювати різні природні й рукотворні тіла.

  1. 2.     Наведи приклади

Природні тіла: дерево, ____, ______. ______

Виготовлені людиною: годинник, ___, _____ , _____ .

  1. 3.     Заповни таблицю.

Розподіли перелічені назви тіл до відповідних колонок.

 (горобець, учитель, роза, Сонце, автобус, ручка , лисиця, річка, скутер, механізатор, білка, лікар, вугілля, стілець, планети.)

Жива природа – людина

                               -  тварини

                          - рослини

Нежива природа  - тіла природи

                              - тіла зроблені людиною

4. Вибери правильну відповідь:

1. Маса вимірюється: а)мікроскопом,б)секундоміром, в)терезами.

2. Об’єм вимірюється: а)м , б)кг, в)л

3.Довжина вимірюється: а)кг, б)м, в)л.

4.Довжину тіла вимірюють, використовуючи: а) терези, б)лінійка,в)рулетку.

Контрольно – перевірна бесіда.

1.Назвіть відомі вам характеристики тіла.

2. Як визначити масу тіла за допомогою  терезів.

3.Як визначити об’єм тіла правильної і неправильної форми. В яких одиницях він вимірюється.

4. Одиницею вимірювання довжини є? Як визначити ціну поділки?

VII .Підведення підсумків уроку, аргументація оцінок.

VIII. Повідомлення домашнього завдання.

Прочитати текст. Виконати письмове завдання      впр.4,5.

Повторити основні фізичні величини та їхні одиниці виміру (довжини, маси , об’єму .

Практичне завдання. Виміряти та порівняти зріст членів твоєї родини

 

             Урок № 7.

Тема: Визначення маси та розмірів різних тіл.

Мета: Навчитися користуватися приладами для вимірювання маси і розмірів тіла, закріпити знання про характеристики тіл, їхнє значення в житті людини .Формувати вміння та навички безпечного користування вимірювальними приладами.

Розвивати допитливість, організовувати свою роботу.

Виховувати відповідальність, акуратність.

Обладнання: підручник, зошит, лінійка, терези,  бруски або сірникові коробки, гумка, інструктивні картки.

Тип уроку: Практичне заняття.

                               Хід уроку.

  1. I.                  Організаційний момент.
  2. Перевірка домашнього завдання.

Бесіда.

1.Назвіть основні ознаки , за якими можна відрізнити одне тіло від іншого.

2.Якими приладами та інструментами можна виміряти лінійні розміри і масу тіла?

3.Порівняйте за розмірами а) зошит і двері класної кімнати; б) чайну і столову ложку.

4.Вилучіть зайве слово: а) літак, орел, бджола; б) екран, підручник, м’яч .Поясніть свій вибір.

Індивідуальна робота з картками.

Завдання №1.Знайдіть відповідність між характеристиками та одиницями вимірювання.

1. Довжина       А см, км, м

2.Об΄єм             Б т, кг, г

3.Маса               В мл, л, м

Завдання №2 Заповніть пропуски

 Одиниці довжини                                                  Одиниці маси

1 кілометр (1 км) = … м                                   1 кілограм (1кг)= … г

1 метр (1м) = …см                                             1 тонна (1т) = …кг

1 сантиметр (1см)= …мм                                   1 центнер (1ц)= …кг

Завдання №3.Задача.

Обчисли об’єм щоденника, якщо відомо, що довжина – 20 см, ширина 2 см, висота – 12 см .

  1. Мотивація навчальної діяльності учнів.

     Сьогодні, виконуючи практичну роботу, ми навчимося вимірювати лінійні розміри тіл та визначати масу тіл .

Давайте пригадаємо правила роботи з уже відомим вам обладнанням. До вашої уваги інструкційні картки: 1. Правила роботи з терезами; 2. Визначення ціни поділки вимірювального приладу.

                                         Хід роботи.

  1. IV.           Виконання роботи.

1.Роздивіться видане вам обладнання.

2.Виміряйте масу тіл – гумки, сірникової коробки (бруска), зваживши їх на  навчальних терезах.

Маса гумки –

Маса сірникової коробки –

Порівняйте одержані результати. Яке з тіл має більшу масу?

3. Виміряйте лінійні розміри гумки, сірникової коробки (бруска). Оберіть вимірювальний прилад, за допомогою якого встановіть довжину і ширину, виконавши наступні дії:

А) визначте ціну поділки приладу;

Б) виміряйте довжину  а) гумки -         б) сірникової коробки –

В)виміряйте ширину  а) гумки -            б) сірникової коробки –

Г) виміряйте висоту     а) гумки -           б) сірникової коробки –

Яке тіло має більшу довжину? Яке тіло має більшу ширину?

4. Виміряйте довжину і ширину вашого зошита та підручника.

Яке тіло має більшу довжину чи  ширину?

Зробіть висновки щодо виконаної роботи, доповнивши текст потрібними словами.

У ході виконання практичної роботи ми визначили___________________

 Різних тіл. Ми встановили, що довжину і ширину невеликих предметів зручно вимірювати _______, а великих за розміром _______ . Масу невеликих предметів можна визначити за допомогою ______ і набору важків до них.

  1. Перевірка та закріплення знань.

Контрольно – перевірна бесіда.

  1. За допомогою якого приладу можна визначати масу тіла?
  2. В яких одиницях вимірюють масу тіла?
  3. Якими приладами користуються для вимірювання розмірів різних тіл?
  4. Які прилади для вимірювання маси і розмірів тіл є у вас дома?
  5. Як визначити об’єм тіла неправильної форми.

Групова робота.

Учні діляться на 4 групи. Одержують комплект малюнків тіл та розділяють їх на групи.

1група – тіла живої і тіла неживої природи;

2 група – за формою (правильна, неправильна);

3. група – за розмірами;

4 група – за масою.

VI. Підсумок уроку.

Яким би тіло не було – його можна виміряти і порівняти з іншими тілами за розміром, масою, об’ємом .

VII .Домашнє завдання.

  1. Повторити текст параграфа 6. 2.Повторити одиниці довжин, маси, об’єму .

Творче завдання: поцікавтесь у батьків якими були ваш зріст, маса, при народженні та в різні роки. Зробіть висновки, які саме зміни відбулися.

Складіть кросворд зі словами: метр, маса.

 

                                    Урок №8.

Тема: Речовини. Фізичні властивості речовин. Властивості твердих тіл, рідин і газів.

Мета: Сформувати поняття «речовина», дати уявлення про властивості речовин (твердих тіл, рідин, газів).

Розвивати вміння порівнювати й аналізувати навчальний матеріал, робити висновки.

Виховувати повагу до набутих людством знань, умінь; вчитися працювати в колективі.

Обладнання: речовини, найпоширеніші тіла довкілля, тіла виготовлені з гуми, скла, пластмаси, малюнки, зошити, підручник.

Тип уроку: вивчення й первинне закріплення нових знань.

Форми роботи: бесіди, робота з підручником, групова форма роботи, індивідуальна робота, демонстрації.

                              Хід уроку.

  1. I.                  Організаційний момент.

Рефлексія настрою.

II Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

1.»Бліц – опитування»

 1. Що називають тілами? На які групи вони поділяються?

 2.Наведіть приклади тіл живої та неживої  природи.

 3. За якими характеристиками тіла можна відрізнити один від одного?

 4.Назвіть прилади та інструменти для вимірювання розмірів тіл?

  А їхньої маси?

 5. Які вам відомі одиниці вимірювання?

 6. Чому об’єм тіла правильної і неправильної форми визначають по різному? Поясніть.

Індивідуальне опитування (індивідуальні картки)

1.Як визначити ціну поділки твоєї лінійки.

2.Якими вимірювальним приладом визначають масу?

3.Опишіть хід визначення об’єму тіла неправильної форми.

4. Вибери одиниці виміру для маси і довжини: а)рік, б)кг, в)мм,г)мг,д)км,

е)м, ж)с, з)т для маси -                          для довжини –

Перевіряється виконання домашніх письмових завдань в зошитах.

Прийом «Взаємоперевірка»   (учні обмінюються зошитами і розгадують кросворд.

Проводиться обговорення творчого завдання.

III .Мотивація навчальної діяльності учнів.

Природа існував завжди. Вона вічна. Нас оточують багато природних тіл  та тіл, що зробила людина, завдяки своєї праці,знанням. Науки про природу вивчають , відкривають та використовують довкілля для потреб людини. Сьогодні будемо відкривати знання про властивості того , з чого створене наше довкілля. Розширимо і поглибимо знання про речовини.

Темою уроку є «Речовини. Фізичні властивості речовин. Властивості твердих тіл, рідин і газів.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя з елементами бесіди. Тіл існує дуже багато і вони різняться між собою . А чи є в них щось спільне?

Розглянемо мал. 12, стор 29. на ньому зображені ложки: срібна, пластикова, залізна. Однакове: однакова форма, розміри, об’єм .

                      Різне: виготовлені із срібла, пластмаси, заліза

Висновок: Вони ( ложки) складаються із речовин.

                   Усе , що існує в природі, - живе і неживе -  складаються із речовин. Різні речі , які лежать у нас на парті, називаються тілами і складаються із речовин.

Зрозуміло, що з однієї і тієї самої речовини можуть складатися різні тіла і навпаки – однакові за соєю суттю тіла можуть   бути виготовлені із різних речовин.

Робота з підручником.

Розгляньте мал. 13, стор 30 і зробіть висновок :

Тіла мають різну форму, розмір, об’єм , але всі вони виготовлені з однієї речовини поліетилену.

Прийом « Словникова робота»

Речовина – це те, із чого створене фізичне тіло. Залізо , вода, повітря, сіль – це речовини. Вода – речовина, краплина води – це фізичне тіло.

Алюміній – речовина, алюмінієва ложка – фізичне тіло.

Вода – лід                                      Алюміній - дріт

- краплина                                             - посуд

                - роса                                                     - фольга

З однієї речовини можуть утворюватися у природі або виготовлятися людиною різні тіла.

Чого у природі більше: тіл чи речовин ? Тіл існує набагато більше ніж речовин.

Прийом «Мікрофон»

Наведіть приклади , які  тіла можна виготовити з дерева або з пластмаси?

 Дерево - ?                           Пластмаса - ?

              - ?                                              - ?

              - ?                                               -?

Розповідь учителя з елементами бесіди.

Кожна речовина має свої властивості. Це ознаки, за якими розрізняють речовини, або встановлюють між ними подібність. Розрізняють фізичні та хімічні властивості.

Фізичні властивості речовин: колір, блиск, запах, прозорість.

Групова робота.

Розгляньте видані тіла , з’ясуйте їх фізичні властивості. Заповніть табличку.

Тіла: залізна ложка, кубик льоду, цукрова пудра, фольга , мідна пластина.

Властивості: назва речовини, колір, блиск, агрегатний стан, розчинність у воді, прозорість.

( Проводиться обговорення  результатів виконаної роботи.)

  1. VI.           Фізкультхвилинка.

Робота з підручником.: розгляньте малюнки , дайте пояснення.

- Знайдіть на малюнках тіла, виготовлені з однієї речовини;

- Знайдіть тіла виготовлені з різних речовин.

Пояснювальна бесіда. Стан речовин. Властивості твердих тіл , рідин , газів.

Речовини можуть перебувати в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому, газоподібному. Зокрема , речовину воду, ми бачили в усіх трьох станах. Агрегатний стан води залежить від температури. При зміні температури: при нагріванні чи охолодженні.

Демонстрація досліду. « Зміна агрегатних станів води та її властивості».

1.  Ознайомлення з обладнанням ( пробіркою, пробірко тримачем, спиртівкою, предметне скло) та правилами роботи з ними.

2.  Спостереження за : а) плавленням льоду та утворенням води;

                                        б) утворення пари;

                                         в)явищем конденсації

Запитання до учнів:

1.  Чи має лід сталу форму?

2.  Чи вода – рідина текуча , чи має сталий об’єм ?

3.  Вода зберігає власну форму, чи набуває форму посудини, в яку її      поміщають?

4.  Чи пара зберігає свою власну форму та об’єм ?

 

Заповнення таблиці.

Властивості

Твердий

Рідкий

Газоподібний

Форма

 

 

 

Об’єм

 

 

 

Текучість

 

 

 

 

Висновок Речовини у газоподібному стані не зберігають ні форми ні об’єму. У рідкому – не зберігають форму, але зберігають об’єм . У твердому -  зберігають і форму і об’єм . Одна та сама речовина може перебувати у трьох різних станах. Від температури речовини залежить її агрегатний стан.

  1. Узагальнення і систематизація знань.

Робота з підручником.

Заповніть таблицю 3 у зошиті, добираючи до кожної речовини її властивості (ст. 33 завдання 5)

  1. VIII.    Підсумок уроку, аргументація оцінок.

Контрольно – перевірна бесіда.

  1. Чому тіла такі різні?
  2. Що називають речовиною?
  3. Які бувають стани речовини?
  4. Що впливає на стан речовини?
  5. Наведіть приклади господарської діяльності людини, коли вона використовує здатність речовини змінювати агрегатний стан.

IX Повідомлення домашнього завдання.

1.  Опрацювати матеріал параграфа 7, дати відповіді на поставленні питання стор.33.

2.  Провести дослідження:» Залежності швидкості випаровування рідини від температури і площі поверхні»

3.  Підготувати 2 запитання для вправи « Чомучка» за темою уроку.

 

                 Урок № 9.

Тема: Молекули. Рух молекул. Дифузія.

Мета: Сформувати поняття «молекула», «дифузія»; розвивати уявлення про будову речовин(атомну, молекулярну) пояснити рух молекул та явищ дифузії, їхнє значення в природі та житті людини.

Розвивати логічне та абстрактне мислення, формувати наукову картину світу.

Виховувати бережливе ставлення до різних природних та штучних речовин, виховувати потяг до дослідництва.

Форми роботи: бесіда, розповідь, робота з підручником, демонстрація  дослідів, наочності.

Обладнання: підручник, зошит, зразки речовин, вода, чай, склянки, холодна та гаряча вода, одеколон.

Тип уроку: Комбінований.

                             Хід уроку.

I. Організаційний момент.

Рефлексія.

Наша усмішка свідчить про турботу, про щось хороше. Давайте візьмемося за руки Підтримаємо один одного. Подаруємо товаришам щирі усмішки і аплодисменти.

II. Актуалізація опорних знань. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Природничий диктант.

Предмети, що нас оточують називають____ (тілами). Вони поділяються на природні ___(тіла) і тіла _____(виготовлені) людиною. Тіла утворені з __(речовин). З однієї речовини, наприклад, алюмінію, можна виготувати____(декілька тіл). Речовини визначаються за певними властивостями: кольором,___(блиском),____(запахом_,___(прозорістю).

Вода в природі може перебувати в таких агрегатних станах__(твердому),

____(рідкому),____(газоподібному). Наука, що вивчає речовини та перетворення одних речовин на інші називається ___(хімія).

2.Заповніть схему: Властивості - твердих тіл --?

                                                        - рідин  - ?

                                                         - газів - ?

3.Прийом «Чомучка»

Учні ставлять одне одному (попарно, чи в групах) запитання підготовлені дома.

4.Перевірка виконання домашніх завдань в зошиті (перевірка таблиці впр 5)

5.Перевірка знань. Прийом « Лови запитання» (якщо не знаєш відповіді, передаєш іншому)

Завдання №1.

Назвіть по 3 речовини, з яких можна бути виготовлені зображені на малюнку тіла.

Завдання №2.

Назвіть тіло яке може бути виготовлене з різних речовин.

Завдання№3

Які з наведених слів означають речовину: брусок, виделка, залізо, ніж, склянка, скло, гума, парафін, папір, книга.

III Мотивація навчання. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Вивчаючи природознавство 4 класі , ви дізналися, що тіла утворені з речовин. Дрібніша частина речовини це молекула. Існування молекул, особливості їх розташування у твердих тілах, рідинах, газах. Чому ми відчуваємо запах підгорілої їжі по квартирі? Чому вода втрачає свою безбарвність, від занурення у неї чаю? Сьогодні ми розширимо уявлення про будову речовин і відповімо на поставлені питання, вивчаючи тему «Молекули. Рух молекул. Дифузія»

IV Сприйняття й осмислення учнями нового навчального матеріалу.

Пояснювальна бесіда.

Охарактеризуйте схему.

Тіло – речовина – молекула - ?

Прийом « Словникова робота»

Молекула – це найменша частинка речовини , що визначає її властивості.

(Тіло) – цукор – рафінад – (речовина) – сахароза. Рафінад можна подрібнити до порошку, але він буде білий, солодкий, розчиняється у воді.

Цукрова пудра буде біла , солодка, розчинна у воді. Виникає питання: Чи змінюється склад молекул при змінні її агрегатного стану? (думки учнів, пояснення вчителя)

Уявіть розміри молекул: молекула у скільки разів менша за яблуко, у скільки наша планета Земля більша за нього.

Більшість речовин ( вода, кисень, олія, лимонна кислота,вуглекислий газ) складаються з молекул.

V Фізкультхвилинка.

VI Пояснення учителя з елементами бесіди.

Молекули весь час перебувають у русі, притягуються і відштовхуються одна від одної. У твердих речовинах рух незначний. Це пояснюється дуже малими відстанями між молекулами і сильним притяганням.

У рідких речовинах відстані між молекулами у десятки разів більші ніж відстані у твердих речовинах, а притягання менше.

У газуватих речовинах молекули розташовані на відстанях, що в тисячі разів більші ніж у рідинах. Притягання дуже слабке.

Робота з підручником.

 Розглянемо відстані між молекулами у різних агрегатних станах. (стор 35, мал. 16).

Практична частина. Демонстрація досліду «Дифузія в рідинах».

  1. 2 склянки з холодною та гарячою водою, 2 пакетики чаю.
  2. Опускаємо пакетики у воду. Спостерігаємо: а) зміну забарвлення води у склянках після одночасного опускання пакетиків чаю. Швидкість забарвлення води в холодній, гарячій воді різна.
  3.  Зробіть висновки .Що спостерігали? Чи з однаковою швидкістю забарвлюється холодна та гаряча вода? Чому гаряча вода забарвлюється швидше?
  4. – Молекули речовин, що входять до складу чаю, рухаються хаотично, безладно, проникають між молекулами води і забарвлюють її .В гарячій воді молекули рухаються швидше, тому і швидше забарвлюється вода. Молекули речовин проникають одна між одною в рідинах.

Демонстрація досліду «Дифузія в газах».

Вчитель бризкає в повітрі одеколоном і папером розвіює повітря. Учні фіксують час , впродовж якого запах поширюється приміщенням.

Скільки часу треба щоб учні відчули запах? Про що свідчить це явище?

Молекули одеколону рухаються хаотично, безладно, проникають у проміжки між молекулами повітря, Явище проникання молекул однієї речовини у проміжках між молекулами іншої речовини внаслідок їхнього хаотичного руху називають дифузією.

Робота з підручником. Бесіда.

Прочитайте фрагмент статті і дайте відповіді на питання: Чи відбувається дифузія в твердих тілах? Яке значення явища дифузії для живих організмів? Чому відчуваємо запах підгорілої їжі?

VI Узагальнення та систематизація знань.

Тестові завдання.

1.  Цукрова пудра, цукор – рафінад, цукор -  пісок складаються з : а) різних речовин; б)однієї і тієї речовини; в) з суміші речовин.

2.  Найменша частинка речовини : а) атом, б) молекула, в) хімічний елемент.

3.  Дифузія: а) перехід речовини з одного агрегатного стану в інший;

                    б) взаємне поширення частинок однієї речовини між  

                        частинками іншої.

4.  У газуватих речовин порівняно з іншими речовинами відстань між молекулами  а) найближча; б)найвіддаленіша; в) ближче, ніж у твердих речовин.

5.  Найбільше притягуються між собою молекули а) твердих  речовин; б)рідких речовин; в) газуватих речовин.

6.  Менша температура речовини: а) зменшує дифузію; б)збільшує дифузію; в) не впливає на дифузію.

Контрольно – перевірна бесіда.

  1. Що таке молекула?
  2. Наведіть докази руху молекул?
  3. Як агрегатний стан речовин впливає на дифузію її молекул?
  4. Де в живій природі можна спостерігати явище дифузії?

VII Підведення підсумків уроку, аргументація оцінок.

VIII Повідомлення домашнього завдання.

1.Опрацювати матеріал підручника параграфа 8, дати відповіді на поставленні в кінці тексту  запитання.

2.Письмово виконати завдання 5.6 стор.37.

3. стор 37 .Станьте дослідником природи виконайте дослід.

4.Підготувати 2 запитання до тексту. Запитання починається словом «Чому».

5.Творче завдання ( за вибором учнів ). Складіть «Сенкан» зі словом «молекула».   Зразок:                         Молекула

                                                         Дрібна, рухома.

                                                      Рухається,притягується,відштовхується.

                                                         Найменша частинка речовини.

                                                                 «Цеглинки»

 

 Урок №10

 

Тема: Атоми і хімічні елементи

Мета: сформувати поняття «атом», «хімічний елемент», розвивати уявлення про будову речовин, різноманітність хімічних елементів. Розвивати логічне мислення, формувати наукову картину світу, розвивати допитливість, виховувати вміння працювати в колективі.

Форма роботи: індивідуальні різнорівневі картки (завдання), бесіда, робота з підручником, робота з модулями, ілюстраціями

Обладнання: підручники, зошити, таблиця Д.І.Менделєєва, модулі або малюнки атомів, пластилін різнокольоровий або кольоровий папір

Тип уроку: Урок отримання і засвоєння нових знань.

Хід уроку

  1. I.      Організаційний момент.

Рефлексія.

Яскраве сонце нас усміхнено вітає. Дає початок новому дню. Надіюсь цей день буде для нас успішним та вдалим.

  1. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

Прийом «Бліцопитування» та «отримай допомогу від товариша».

  1. Що таке тіло?
  2. Що таке речовина?
  3. Поясніть свою думку: Чого у світі більше речовин чи тіл?

4.  В яких агрегатних станах можуть перебувати речовини? Чим це пояснюється?

  1. Як називають найменші частини речовини?
  2. Назви речовини, які складаються з молекул?
  3. Яке явище називають дифузією? Наведіть приклади.
  4. Перевірка письмового завдання (в зошитах). Проведіть спостереження за змішуванням чаю і молока. Ваші спостереження.
  5. Відповідно до малюнка на сторінці 37 поясніть у якому стакані температура була найвища, а в якому найнижча?

Прийом «Чомучка». Конкурс на найкраще та цікавіше запитання відповідно до теми. Вибір переможця. Презентація виконання творчого завдання «Сенкан».

Індивідуальні завдання (Картка №1)

  1. Який дослід може довести, що рідина (вода) зберігає свій об’єм, але не зберігає форму
  2. Що можна зробити з твердою речовиною, щоб вона перетворилась у газ?

Індивідуальні завдання (Картка №2)

  1. Підкреслити правильну відповідь.

Назвіть речовину, що перебуває у природі у рідкому стані

А) нафта;   Б) кам’яне вугілля;   В) торф

2. Що зберігають газоподібні тіла?

А) Форму;   Б) Об’єм;   В) Не зберігають ні форма ні об’єм

3. Які тіла у звичайних умовах зберігають форму і об’єм?

А) Рідкі;   Б) Тверді;   В) Газоподібні

  1. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Дивуй»

Ще в далекі часи вчені замислювались над внутрішньою будовою речовини. Римський вчений, поет Тиша Лукреція Кара у поемі «Природа речей» писав: « на березі морському, що розбиває хвилі, сукня мокріє завжди, а на сонці висячи, вона висихає… Значить, ділиться вода на такі дрібні часточки, що недоступні вони зовсім для нашого ока». Отже, вода не є суцільною речовиною, а складається з окремих малесеньких частинок. Молекули складаються ще з менших частинок, які можуть входити до молекул. Що ж це за частинки, ми дізнаємося сьогодні на уроці під час вивчення теми: Атоми і хімічні елементи.

Ι Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя з елементами бесіди.

Давньогрецький вчений Демокрит, вивчаючи кип’ятіння води, дійшов висновку, що вони всі тіла тільки здаються суцільними, тому що вони складаються із дуже дрібних частинок.

Тіла природи складаються з речовин, які складаються з маленьких частинок (взаємодіють, рухаються) – молекул, а частинки на які діляться молекули називають атомами.

Тіло → речовина → молекула → атом

Прийом « Словникова робота». Робота з підручником, сторінка 38. Атоми – частинки, що входять до складу молекул. Вони є своєрідним «будівельним матеріалом» для речовини. Атом означає «неподільний» - це неподільна частинка. Нам відомо 110 видів атомів (демонстрація таблиця Д.І. Менделєєва). Їх називають хімічними елементами.

Робота з підручником. Ознайомлення із статтею на сторінці 38 «хімічні елементи».

Кожний хімічний елемент має свою назву і умовне позначення. Демонстрація модулів атомів або їх зображень, сторінка 39, робота з таблицею №4. За допомогою символів записують склад речовини, так як з літер складають слова, малюнок 18 сторінка 39.

Сторінка 41 підручника, розгляд малюнка вправа 5.

Завдання. Розгляньте малюнок, на якому представлено поширення хімічних елементів у природі з масою. З’ясуйте, який хімічний елемент найбільш поширений. Запишіть назви і символи хімічних елементів в порядку зменшення їх поширеності.

Робота з підручником. Атоми – будівельний матеріал, сторінка 39

  1. IV.      Фізкультхвилинка
  2. Первинна перевірка засвоєння завдання та закріплення знань.

Прийом «Творча лабораторія»

Завдання. Із кольорового пластиліну (або різнокольоровий папір) зробіть кульки різної величини: білі – атоми Оксисену, червоні – атоми Гідрогену, сині – атоми Карбону (з різнокольорового паперу виріжте кульки). Атоми сполучаються між собою, з’єднайте їх так, щоб отримати моделі молекул кисню, води, вуглекислого газу, водню, метану (5 кульок білого кольору, 8 кульок червоного кольору, 2 кульки – синього кольору). Змодельовані молекули речовин записують і читають так: кисень – О2 (це – О – два), вода Н2О (аш – два – О), вуглекислий газ – СО2 (це – О – два), метан – СН4 (це – аш – чотири). За допомогою цифр вказують кількість атомів, які входять до складу молекул.

Контрольна – перевірна робота. Прийом «Доповни речення»

  1. Усі тіла складаються з _____________ (речовин)
  2. Молекула – найдрібніша частинка _____________ (речовин)
  3. Молекула складається з найдрібніших частинок «неподільних» ______ (атомів)
  4. Хімічні елементи – це те саме, що певний вид ________ (атомів)
  5. Атоми одного і того виду _________ (однакові)
  6. Хімічний елемент має свою назву та __________ (письмове) позначення, яке називають _________ (хімічним символом) та свою _______ (вимову) хімічного символу.
  7. Вченим відомо понад ________ (110) елементів.
  8. VI.           Підведення підсумків уроку, аргументація оцінок
  9. Молекула найдрібніша частинка речовини. Що зберігає усі її властивості.
  10. Молекули різних речовин відрізняються за складом.
  11. Атом – це найдрібніша, хімічно не подільна частинка речовини
  12. Хімічний елемент – це атоми одного виду, які відрізняються від атомів іншого виду.
  13. Хімічний символ – це позначення на письмі хімічного елемента.
  14. Атоми одного виду можуть сполучатися між собою або з атомами іншого виду й утворювати молекули.
  15. VII.        Повідомлення домашнього завдання
  16. Опрацювати та відповісти на питання §9 підручника
  17. Скласти кросворд (атом, молекула, дифузія, хімія, фізика) (творче завдання)
  18. Станьте дослідником природи. Використовуючи довідкову інформацію, дізнайтесь, з атомів яких хімічних елементів утворені молекули оцтової кислоти та цукру.
  19. Завдання для допитливих: Чи існують речовини у складі яких немає ні атомів, ні молекул? (використай скарбничку знань).

 

 

 

Урок №11

 

Тема: Різноманітність речовин. Поняття про прості та складні речовини, неорганічні та органічні речовини

Мета: - навчальна: сформувати уявлення учнів про різноманітність речовин, їх поділу на прості і складні речовини, органічні та неорганічні, ознайомитися з найпоширенішими речовинами довкілля;

-           розвивальна: розвивати спостережливість, науковий світогляд, уважність;

-           виховна: виховувати цікавість до дослідницької роботи, бережного ставлення до довкілля

Форма роботи: розповідь, бесіда, робота з підручником, демонстрація наочності, практична робота, групова

Обладнання: підручники, зошити, картки, кольорові паперові кульки, модулі атомів, таблиця хімічних елементів, малюнки тіл різних речовин

Тип уроку: вивчення й первинне закріплення нових знань.

 

                                            Хід уроку

  1. I.                                    Організаційний момент.

         Рефлексія.

На дошці індикатор настрою (різнокольорові смужки). Кожний учень вибирає свій колір настрою. Показує готовність до уроку.

  1. II.                                 Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

1. Конкурс на кращий кросворд. Учні ставлять запитання, які підготували. Решта намагається відповісти. Якщо учні затрудняються, автор дає свою відповідь.

- Прийом «Мікрофон». Висловлювання учнів з приводу кросвордів і відповідей на запитання. Визначення найцікавішого кросворда і грамотних відповідей.

- Прийом «інтелектуальна розминка»

а) З яких частинок складаються молекули?

б) З я ких частинок складаються речовини?

в) Що таке атом і чим відрізняється від молекули?

г) Що таке хімічний елемент? З атомів яких хімічних елементів утворений мідний дріт, алюмінієва ложка, золота обручка?

Робота біля дошки:

1.  намалюйте молекулу кисню, водню і поясніть їх будову

2.  намалюйте молекулу води, металу та поясніть їх будову.

3.  користуючись модулями атомів складіть молекулу озону, яка складається з трьох атомів оксисену

- Прийом «Асоціаціях» (групова робота)

Завдання:

1. Запишіть всі свої асоціації, які виникають до слова атом.

Учні на аркушах паперу, фломастерами складають «асоціативний кущ» до слова атом.

По черзі презентують свою роботу.

 

атом

Позначать хімічними символами

Сполучаються між собою із іншими атомами

Неподільний

Найменша частинка молекули

Невидимі

Їх багато

Хімічний елемент одного виду і різного виду

 

  1. Користуючись різнокольоровими кульками складіть моделі відомих нам речовин.

Перевірка виконання творчого завдання

III. Мотивація навчання школярів. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Розповідь з елементами бесіди.

Речовин дуже багато. Щоб зручніше їх досліджувати та використовувати, їх поділяють на групи, тобто класифікують.

Розглянемо схему «Будова тіл неживої природи» (проектується на дошку)

 

Тіла природи

Речовини

Молекули

Утворені з атомів одного виду

Утворені атомами різного виду (різних хімічних елементів)

Кисень, водень, озон

Вода, вуглекислий газ, цукор, оцтова кислота

 

Чи знаєте ви як називають речовини утворені з атомів одного виду, атомів різних хімічних елементів.

Які хімічні елементи беруть участь у їх утворень? Отримати відповіді на ці питання ми зможемо впродовж уроку за темою: «Різноманітність речовин. Прості і складні речовини, органічні та неорганічні».

  1. IV.                             Сприйняття й осмислення учнями нового матеріалу.(вивчення нового матеріалу)

Розповідь з елементами бесіди.

Найпоширеніший поділ речовин на прості та складні.

Погляньте на схеми утворення кисню, води.

Які елементи входять до складу води?

Які елементи входять до складу кисню?

Висновок «Словникова робота», сторінка 42-43: Речовини, утворені хімічними елементами одного виду, називають простими (кисень, водень, озон, графіт). А речовини утворені з різних хімічних елементів, називають складними (вода, вуглекислий газ, цукор, оцет).

Робота з схемами та модулями молекул.

Завдання (групова парна робота).

За допомогою кольорових кульок – атомів складіть моделі молекул простих та складних речовин.

-               Який висновок можна зробити?

Прості і складні речовини – це найпростіша класифікація речовин.

Робота з підручником. Розгляньте малюнок 19 на сторінці 43.

Завдання: У яких випадках зображено утворення простих, а в яких – складних речовин? (відповіді учнів)

Розповідь з елементами бесіди.

Наступним поділом речовин на групи є поділ на органічні та неорганічні речовини.

Речовини

Прості

Складні

Неорганічні

Органічні

(10 мільйонів)

 

Органічні речовини: є білки, жири. Вуглеводи, на які багаті продукти харчування. Їх вперше виявили в живих організмах. Розгляд малюнка 20 на сторінці 43.

В утворенні органічних речовин беруть участь атоми карбону та Гідрогену. Майже усі тіла довкілля (крім води, гірських порід) утворені з органічних речовин.

Інша група речовин називається неорганічними. Вода, кухонна сіль, кисень, азот, йод, водень, вуглекислий газ.

Робота з підручником.

Завдання.

На малюнку 21, сторінка 44 зображено тіла не живої природи та рукотворні тіла. Визначити які тіла утворені неорганічними речовинами або виготовлені з органічних речовин природного походження чи штучно створені людиною.

  1. V.                           Фізкультхвилинка
  2. VI.                       Узагальнення і систематизація знань

Прийом «Доповни речення»

  1. Людина поділила відомі їй речовини на _________ (групи)
  2. Усі речовини поділяються на ________ (прості) і ___________ (складні)

3.  Прості _________ (речовини) утворені атомами ________ (одного) хімічного _________ (елемента)

  1. Складні _________(речовини) утворені з двох і ________(більше) хімічних ________ (елементів)
  2. До простих речовин належать ______(О2), ______(Н2), ______(графіт)
  3. До складних речовин належать ________ (вода), _______ (вуглекислий газ), _________ (кухонна сіль)
  4. Можна поділити ________ (речовини) на групи: органічні та ________ (неорганічні) речовини
  5. Органічні речовини – це складні ________ (речовини), молекули яких містять атоми _________ (карбону)
  6. До органічних речовин відносять: білки, _______ (жири), _________ (вуглеводи). Чимало органічних речовин створила людина.

10.  У тілах неживої природи переважають _________ (неорганічні) речовини, у тілах живої природи більшість __________ (органічних) речовин

  1. Підсумок уроку. Виставлення аргументованих оцінок. Перевірка завдання, взаємоперевірка, на дошку проектуються правильні відповіді. Підраховуються бали, виставляються оцінки
  2. Речовини, в утворені яких беруть участь атоми лише одного виду, тобто одного хімічного елемента відносять до простих.
  3. Складними називають речовини, які утворені атомами різних хімічних елементів
  4. Речовини понад 10 млн. відносять до органічних → жири, білки, вуглеводи → які містять атоми карбону
  5. Решта речовин відносять до неорганічних → прості речовини, тіла неживої природи.
  6. VIII.    Домашнє завдання
  7. Опрацювати та матеріал підручника §10, відповісти на питання. Вправа 4 сторінка 45 – письмово.
  8. Творче завдання. Підготувати інформаційне повідомлення «Захистіть природу від органічних забруднень» або «Застосування людиною поліетилену. Вплив поліетилену на природу».

Для довідки. Використати матеріал підручника, сторінка 45. «Будьте захисником природи», «Значення органічних речовин для життєдіяльності людини.

 

                                          Урок №12

 

Тема: Чисті речовини і суміші. Способи розділення сумішей

Мета: - навчальна: сформувати уявлення учнів про різноманітність речовин, дати поняття «чисті речовини» та «суміші»;

-                розвивальна: розвивати уявлення про різницю між речовинами, формувати науковий світогляд, спостережливість, удосконалювати вміння проводити досліди;

-                виховна: виховувати бережне ставлення до довкілля, акуратність, взаємодопомогу

Форма роботи: розповідь учителя, бесіда, демонстрації, робота з підручником, з наочністю лабораторні досліди

Обладнання: фотографії, малюнки (чистих речовин, сумішей), хімічні склянки, пісок, олія, вода, підручники, зошити.

Тип уроку: комбінований. Урок отримання і засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Рефлексія.

Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку. Бажає вдалого дня та гарних успіхів у навчанні. Учні вибирають колір настрою.

ΙΙ Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

  1. Презентація виконання творчого завдання. Прийом «Конкурс природодослідника», «Захистіть природу від забруднень», виступ учнів. Обговорення інформації.
  2. Прийом «Творча лабораторія» (групова робота)учні підготували олівці, маркери для гри.

Завдання. Змалюйте схематично:

а) моделі, які зображують складну речовину, просту речовину

б) зобразіть розташування молекул у речовині, коли вона буде в різних агрегатних станах (рідкому, твердому та газоподібному)

в) дифузію та броунівський рух молекул

г) утворення з атомів Гідрогену, оксисену, Нітрогену молекули води, молекули водню, азоту, кисню.

Підсумок. Вибирають найкращі роботи, вивішують на дошку. Усі обговорюють результати роботи в групі.

  1. Робота з фотографіями та малюнками біля дошки.

З хаотично розвішаних на дошці фотографій, малюнків вибирати і згрупувати

а) утворення простих речовин;

б) утворення складних речовин;

в) органічні речовини;

г) неорганічні речовини

4. Прийом «Інтелектуальна розминка»

- Наведіть приклади простих речовин. Які речовини називають простими?

- Наведіть приклади складних речовин. Які речовини відносять до складних?

- Чому простих речовин менше ніж складних?

- Які речовини відносять до неорганічних?

- Які речовини відносять до органічних?

- Чому існує така велика кількість речовин?

ΙΙΙ Вивчення нового матеріалу.

Ми вивчили з вами таку речовину, як воду. Вивчили її властивості. Чому ж морська вода солона? Це інша речовина чи ні? Одержати відповіді на запитання допоможе нам урок на тему: «Чисті речовини і суміші. Способи розділення сумішей»

ΙV Сприйняття та осмислення учнями нового матеріалу.

Розповідь.

Речовини поділили на прості і складні та органічні і неорганічні. Можна класифікувати речовини на чисті та суміші.

Речовини, що містять лише частинки однієї речовини, називають чистою. А речовину, утворену сукупністю кількох чистих речовин, які не втратили свої властивості, називають сумішшю.

Робота з підручником

На малюнку 22, сторінка 46, ознайомтесь з прикладами чистих речовин: вода (дистильована та дощова), золото, срібло. У природі і побуті речовин у чистому вигляді практично не трапляється.

На малюнку 23 сторінка 47 розгляньте природні суміші, з’ясуйте, в яких агрегатних станах можуть перебувати суміші. Суміші можуть складатися з двох або більшої кількості простих речовин.

Наведіть приклади природних сумішей.

Завдання: Замалюйте: а) чисту речовину; б) суміш речовин

Людина сама створює суміші: будівельні, бензин, фарби, пральні порошки, зубні пасти, кетчупи, майонези, різноманітні страви.

Окремі речовини у складі суміші прийнято називати компонентами.

Суміші речовин поділяються на однорідні та неоднорідні. Повітря – однорідна суміш, розчин цукру. У неоднорідних сумішах можна помітити на око частинки речовин, що входять до суміші.

Прийом «Демонстрація»

  Учитель демонструє зразки чи малюнки сумішей та чистих речовин.

  1. Сталість властивостей компонентів в суміші учитель демонструє суміш із різних ошурків і тирси. За допомогою магніту розділяє суміш.

Повітря – газоподібне, прозоре, не має смаку, кольору – це природна суміш.

Гірські породи – граніт – природна суміш. Видно неоднорідність за кольором. Він містить три різні речовини.

Суміш молоко через кілька днів перебування в теплому місці почне розділятися на компоненти.

Розділити суміш – означає виділити окремо її компоненти. Найпростішим способом розділення сумішей є відстоювання, фільтрування, випаровування. Цими методами люди навчилися розділяти різні речовини дуже давно. Щоб розділити суміш треба знати властивості речовин у її складі.

V Фізкультхвилинка

VΙ Узагальнення та систематизація знань.

Контрольно-перевірна бесіда.

  1. Які способи розділення сумішей ви знаєте?
  2. За допомогою відстоювання, які речовини можна розділити?
  3. Наведіть приклади сумішей створених природою та людиною

 

Суміші

Природні

Штучні

1.

2.

3.

1.

2.

3.

  1. Яка речовина називається чистою?
  2. Індивідуальні речовини (на відміну від сумішей) – це

а) молоко; б) вода; в) повітря; г) вуглекислий газ

6. Суміш на відміну від (індивідуальних речовин) – це

а) кисень; б) грунт; в) граніт; г) кухонна сіль

Прийом «Доповни речення»

а) чиста речовина – це …

б) суміш – це …

в) складові суміші називають її - …

г) однорідними називають суміші, в яких …

д) неоднорідними називають суміші, в яких …

є) чисті речовини на відміну від сумішей розділити …

Завдання.

Випишіть окремо чисті речовини і суміші: сірка, морозиво, чай, кисень, золото, граніт, повітря, нафта, ртуть, водень.

VΙΙ Підведення підсумків уроку, виставлення оцінок учням (вмотивоване оцінювання).

Прийом «П’ять речень»

Учні самостійно формулюють висновок уроку:

-       чиста речовина – це речовина, що не містить домішок інших речовин;

-       суміші складаються з кількох чистих речовин, які не втрачають своїх властивостей;

-       суміші можуть перебувати у твердому, рідкому та газоподібному агрегатних станах;

-       існують природні суміші та штучні, які створила людина;

-       розділити суміш – це треба виділити її компоненти (відстоюванням, фільтруванням, випаровуванням)

  1. VIII.    Повідомлення домашнього завдання

Рефлексія.

5.  Опрацювати матеріал підручника §11;

6.  Виконати письмово у зошитах вправу 4 та 5, сторінка 49;

7.  Творче завдання.

Яким чином можна довести, що томатний сік є сумішшю?

-  Стань природодослідником, захищай природу.

- Прочитай (сторінка 49), поділись враженнями, розкажи батькам і знайомим.

 

                                      Урок №13

 

Тема: Способи розділення сумішей. Практичне заняття «Розділення сумішей фільтруванням»

Мета: - навчальна: сформувати уявлення про різницю між чистими речовинами та сумішами. Навчитися розділяти суміш за допомогою фільтрування, удосконалювати вміння користуватися лабораторним обладнанням та вимірювальними приладами.

-       розвивальна: розвивати уявлення про різноманітність речовинного складу природи, розвивати навички роботи з приладами, розвивати бажання досліджувати речовини

-       виховна: виховувати почуття колективізму, взаємодопомоги

Форма роботи: розповідь, бесіда, практична робота, робота з підручником

Обладнання: підручник, зошити, лійка, паперовий фільтр, мірна посудина, хімічні стакани, ложечка, скляна паличка, вода, пісок, таблиці розділення сумішей, таблиці з техніки безпеки

Тип уроку: Урок засвоєння знань і формування вмінь.

Хід уроку

  1. I.      Організаційний момент.

Рефлексія. Вибір настрою. Побажання успіхів у виконанні завдань.

  1. II.   Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

Прийом «Бліц-опитування»

1.Дай визначення чистої речовини. Наведи приклади чистих речовин.

2.Що тобі відомо про склад і властивості сумішей? Наведи приклади сумішей.

3.У яких агрегатних станах трапляються суміші у природі? Наведи приклади

4.Чи можна молоко віднести до чистих речовин?

5.Назви компоненти повітря?

6.Чим суміш відрізняється від чистої речовини?

7.Способи розділення сумішей.

Перевірка письмового завдання в зошитах (вправа 4 та 5) – проводиться взаємоперевірка (учні обмінюються зошитами).

Виступ учнів, щодо питання: яким чином можна довести, що томатний сік суміш. Розглядаються всі пропозиції, проводиться обговорення.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Суміші можна розділити різними способами.

Проведення досліду №1 «Відстоювання як спосіб розділення сумішей».

Суміш: вода, крохмаль (використання лабораторного обладнання)

Висновок: компоненти легко відділяються один від одного.

Дослід №2 «Розділення суміші води та олії» з використанням ділильної лійки.

Висновок: Відстоювання - використовують в тому випадку, коли компонент суміші легко розшаровуються.

Фільтрування – використовують в тому випадку, коли необхідно розділити суміш розчинних і нерозчинних речовин у воді. Матеріал крізь який легко фільтрують називають фільтром. Розміри  речовини повинні бути більші за шари фільтру.

Дослід «Фільтрування суміші піску та води».

Висновок: Один з компонентів не розчиняється у воді.

Випаровування – це видалення при нагріванні рідкого компоненту суміші

Дослід. Кухонна сіль та вода. Вода перетворюється у водяну пару. На дні посудини залишається тверда речовина.

IV.  Проведення практичного заняття.

Хід роботи:

Дослід: Розділення суміші води і піску

Інструктивна картка

  1. Приготуйте суміш із 50 мл води і 10 г річкового піску. Для цього відміряйте 50 мл води за допомогою мірного циліндра і перелийте у хімічний стакан.
  2. Користуючись терезами, відміряйте 10 г річкового піску. Обережно всипте в стакан з водою і перемішайте паличкою (скляна) для перемішування. Що спостерігаєте?
  3. Приготуйте прилад для фільтрування. Переконайтесь щоб фільтр не виходив за межі лійки. Злегка змочіть фільтр водою.
  4. Проведіть фільтрування. Суміш води і піску обережно по скляній паличці приставленій збоку лійки, виливають на фільтр.
  5. Що відбулося з водою? Що відбулося з піском?
  6. Зробіть висновок:

-  Які властивості води і піску дали змогу розділити суміш фільтруванням?

-       Чи можна було скористатись іншим способом?

-       Яких практичних умінь ви набули?

V.Закріплення вивченого матеріалу.

Запис етапів практичного заняття і висновків в зошит

  1. VI.                Підведення підсумків уроку

Контрольно-перевірна бесіда

7.  В яких випадках для розділення сумішей використовують метод фільтрування, випаровування, відстоювання?

8.  Які ви знаєте природні фільтри?

9.  Користуючись малюнками 25, 26, 27, 28 підручника охарактеризуйте основні способи розділення сумішей

  1. VII.            Повідомлення домашнього завдання

1.  Опрацювати матеріал  підручника §12, дати відповіді на запитання.

2.  Сторінка 53, вправа 4 письмово. Творче завдання «Поміркуй!»

3.  Детально опишіть послідовність дій при розділенні сумішей: залізні ошурки, пісок, тирса

4.  Створити 4 групи з учнів класу. Підготовка міні-проекту «Опале листя: користь чи шкода?». Обговорити план роботи

 

 

                                            Урок №14

 

Тема: Явища природи. Фізичні явища, їх різноманітність.

Мета: - навчальна: сформувати в учнів знання про явища природи, систематизувати всі явища, навчити класифікувати природні явища, розглянути значення фізичних явищ у житті людини;

-       розвивальна: розвивати аналітичні здібності, вміння використовувати наукові знання;

-       виховна: виховувати прагнення досліджувати та пояснювати природні явища

Форма роботи: розповідь, бесіда, робота з підручником, демонстрації наочності досліди, групова робота

Обладнання: малюнки явищ, зошити, підручники, мультимедійне обладнання, тіла природи або їх зображення

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

 

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Рефлексія. Вияснення настрою.

Побажання вдачі, успіхів, як найкраще засвоїти новий матеріал.

ΙΙ Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

1.  Перевірка виконання письмового завдання вправа 4. Взаємоперевірка, визнаємо правильні міркування.

2.  Перевірка виконання творчого завдання. Прийом «Взаємоперевірка». Опис, послідовність дій при розділенні суміші. Повторюємо основні властивості речовин.

  1. 3.       Прийом «інтелектуальна розминка».
  2. 4.       Завдання 1 (індивідуальні картки), вправа «Вірю, не вірю» (так або ні).
  3. чиста речовина – це речовина без домішок
  4. чиста речовина складається з однакових атомів, але різних молекул
  5. в природі існує більше чистих речовин, ніж сумішей
  6. речовини у складі суміші зберігають свої властивості.
  7. суміші перебувають тільки в рідкому стані
  8. суміші можна завжди розділити
  9. молоко – чиста речовина
  10. нафта – природна суміш речовин
  11. існують природні суміші, створені людиною

Завдання 2. З переліку речовин підкресли ті, то що належать до чистих речовин: молоко, дистильована вода, алмаз, сік, кисень, повітря, графіт, золото.

На дошці проектуються правильні відповіді.

Прийом «Взаємоперевірка». Робота на дошці (заповнення таблиці). (проектується на дошку)

Способи розділення сумішей

відстоювання

?

?

(вода + глина)

випаровування

(?)

Доповни схему №1

 

Речовини

Органічні

?

Складні сполуки Карбону

складні

?

 

Доповни схему №2

Органічні речовини

Природні

?

  1. цукор
  2. поліетилен
 

 

Узагальнююча бесіда, перевірка заповнення схем.

 

ΙΙΙ Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети уроку.

Навколо нас постійно відбувається багато цікавого, таємничого, дивовижного. Постійно відбуваються зміни. Чому влітку жарко, а взимку холодно? Чому окремі волосинки липнуть до гребінця? Що таке звуки? Щоб зрозуміти, чому саме відбуваються в довкіллі певні зміни, необхідно мати певні знання. Зміст нашого уроку допоможе нам розгадати таємницю цих природних явищ. Сьогодні ми познайомимося з величним світом фізичних явищ та їх різноманітністю.

Тема уроку: «Явища природи. Фізичні явища, їх різноманітність».

Вказується мета та завдання уроку.

ΙV Вивчення нового матеріалу.

Демонстрації малюнків (використання мультимедійної  установки).

Розповідь учителя з елементами бесіди

У навколишньому середовищі постійно відбуваються зміни. Ці зміни в природі називають явищами. Явища відбуваються як в живій, так і не в живій природі. Явищ існує багато і вони найрізноманітніші. Одні явища відбуваються за участі людини, інші мають тільки природне походження (демонстрація явищ).

Прийом «Словникова робота»

  1. Явище – це будь які зміни, що відбуваються у світі
  2. Зовнішнім проявом руху є різноманітні явища у природі.
  3. Усі процеси у природі мають здатність повторюватися
  4. Учені поділили явища природи на групи: біологічні, фізичні, хімічні.

Групова робота (організовується 3 групи). Робота з підручником.

Завдання. З’ясувати, що таке біологічні, фізичні, хімічні явища. Дати їх визначення, сторінка 54-56. Виступи учнів з малюнків окремо вибрати біологічні, фізичні та хімічні явища.

Розповідь учителя з елементами бесіди.

Далі розмова піде про різноманітні явища, за якими можна спостерігати у природі й житті людини. Ознайомлення зі схемою, коментарі.

 

Явища природи

Механічні

Електричні

Магнітні

Теплові

Звукові

Світлові

Хімічні

 

2. Розгляд малюнка 32, сторінка 57. Різноманітність фізичних явищ.

Групова робота (організовується 6 груп)

Робота з підручником, довідковою літературою, з малюнками (олівці, листи паперу, фломастери).

Завдання групі 1:

  1. З’ясуйте все про механічні явища

2. Заповніть

схему №1

схема 2

 

Механічні явища

Викликані діяльністю людини

?

 

Механічні явища

Рух

Прямолінійний

?

 

 

 

Механічні явища

Характеризуються

Швидкістю (ν)

ν =

?

?

3. Закінчити речення

  • фізичне тіло –
  • механічний рух –
  • швидкість руху –

4. Вибери правильні твердження.

ü  Механічний рух властивий тільки тілам живої природи.

ü  Механічні явища – явища пов’язані з рухом тіл.

ü  Механічний рух властивий тілам живої і не живої природи.

ü  Усі тіла рухаються тільки рівномірно.

ü  Рухомі тіла відрізняються за швидкістю.

ü  Тіла можуть рухатись рівномірно і не рівномірно.

5. Наведіть приклади механічних явищ, що ти спостерігаєш щодня. Наприклад: рух хмар на небі…

6. Підбери малюнки, що характеризують механічні явища.

Завдання групі №2.

З’ясуйте суть та охарактеризуйте теплові явища (сторінка 58, додаткова інформація).

  1. Теплові явища – це процеси, які супроводжуються зміною швидкістю руху ______ у речовині під впливом джерела.
  2. Пригадайте, у яких агрегатних станах може перебувати вода

 

2.1)   __________

2.2)   __________

2.3)   __________

3. Доповни текст.

Слова для довідок: градус, термометром, виділяють, зменшуються, знижується.

Під час охолодження тіл їхня внутрішня енергія _______ температура їх ______.

Тіла _____ теплоту в навколишнє середовище.

Температуру вимірюють ______.

Одиниця вимірювання температури _________.

4. Доповни текст.

Удень, коли Сонце освітлює і нагріває повернутий до нього бік нашої планети _______ тут підвищується.

Вдень вода _______, кількість пари в повітрі _______.

А вночі, промінь Сонця не ______ на цю частину планети і температура ______.

Земля _______.

5. Заповни таблицю

Теплові явища у природі

Теплові явища, викликані діяльністю людини

  1. Утворення роси

2.

3.

  1. Кип’ятіння води

2.

3.

6. Підберіть малюнки, які характеризують теплові явища.

Завдання групі №3.

З’ясуйте суть світлових явищ. Дайте відповідь на питання (сторінка 59, додаткова інформація)

  1. Закінчити речення.
  • Світло –
  • Джерела світла –
  1. Назви природні джерела світла.

2.1)  _________

2.2)  _________

2.3)  _________

Назви штучні джерела світла.

2.1)  _________

2.2)  _________

2.3)  _________

3. Вибери малюнки та підпиши, до яких джерел (природних чи штучних) належать джерела світла.

4. Доповни текст.

Слова для довідок: орієнтуватися, світла, поживні, рослини, тварин, чорний, семи, відбиває.

Біле світло складається із _____ основних кольорів.

Колір не прозорих предметів, залежить від того, які промені білого світла _____ їхня поверхня.

Якщо світло повністю поглинається, ми бачимо _______ колір.

Світло – необхідна умова життя _______ і ________.

Без _______ рослини не можуть створювати речовини.

Світло допомагає тваринам ________ у просторі.

  1. Поміркуй! Чи належить до світлових явищ веселка, полярне сяйво?
  2.  

6.1.                     Наведи приклади

Тварини

Денні

Нічні

1.

2.

3.

1.

2.

3.

6.2. Підкресли гарячі джерела світла.

Блискавка, зоря, багаття, Сонце, веселка, електрична лампочка, дзеркало, свічка

Учитель готує ще для 3 груп завдання для з’ясування суті звукових, магнітних, електричних явищ.

V Фізкультхвилинка

VΙ Презентація учнями виконання завдань з використанням малюнків, схем.

Обговорення виступів, доповнення, уточнення, пояснення окремих питань.

VΙΙ Узагальнення та систематизація знань.

Прийом «Павучок».

Завдання 1. Доповніть схему «Явища природи»

 

Явища

  1. механічні

2.

3.

4.

5.

6.

?

?

?

 

  1. Оберіть зайве явище.

а) – вітер – їде автомобіль – іржавіє цвях

б) – гріється чайник – мерехтить лампочка – світиться медуза

VΙΙΙ Підсумок уроку.

ü  Механічний рух – це зміна положення будь-якого тіла відносно інших тіл із плином часу

ü  Явища, пов’язані із нагріванням і охолодженням тіл, називають тепловими. Різні тіла і речовини по-різному проводять тепло.

ü  Електричні явища – це взаємодія наелектризованих тіл.

ü  Явища, що пов’язані із поширенням коливань у повітрі, воді й супроводжені виникненням звуку, називають звуковими.

ü  Явища протягування тіл до магніту відносять до магнітних явищ.

ü  Рух який здійснюється частинками, ще меншими за атом – (електронами, протонами, йонами). Рух саме цих частинок призводить до електричних явищ.

IX.  Виставлення, аргументація оцінок.

Рефлексія.

  1. X.     Повідомлення домашнього завдання

1.Опрацювати §13-14, дати відповіді на питання у кінці тексту;

2.Виконати письмово вправу 4 сторінка 57; вправу 4 сторінка 62;

3.Проведіть дослідження разом з друзями сторінка 62-63, вправа 5-6;

4.Проведіть досліди з гребінцем:

а) збирання дрібних шматочків паперу;

б) рух кораблика за допомогою гребінця.

Досліди з магнітом.

Продовження роботи над міні-проектом «Опале листя: користь чи шкода?» (збір інформації).

 

                                     Урок №15

 

Тема: Хімічні явища, їх ознаки. Гниття.

Мета: - навчальна: продовжити формування уявлення про різноманітність явищ, дати поняття про хімічні явища, їхні характерні ознаки, ознайомитись з особливостями горіння, гниття в природі, житті людини;

-           розвивальна: розвивати уявлення про різницю між явищами, спостережливість, допитливість;

-           виховна: виховувати бережне ставлення до довкілля, повагу до знань, що роблять життя безпечним, комфортним.

Форма роботи: розповідь, бесіда, демонстрації дослідів, малюнків, таблиць, робота з підручником.

Обладнання: підручники, зошити, хімічна склянка, 5г питної соди, оцет, скляна паличка, сірники, малюнки, мультимедійне обладнання, відео сюжет про гниття листя

Тип уроку: комбінований.

 

Хід уроку

IОрганізаційний момент. 

Рефлексія.

Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку. Вибір настрою. Взятися всім разом за руки, відчути тепло товариша, посміхнутись, побажати вдалого дня.

ΙΙ Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

  1. 1.       Фронтальна бесіда: (перевірка раніше засвоєних знань).
  2. З чого утворені тіла?
  3. З чого складаються речовини?
  4. На які групи поділяють речовини?
  5. Чому одні речовини називають чистими інших суміші?
  6. Наведіть приклади органічних і неорганічних речовин. Знайди необхідні малюнки.

2. Робота біля дошки.

Завдання №1. Доповніть схему

 

?

?

?

?

?

?

Фізичні явища

 

Завдання №2. Наведіть приклади природних та штучних (участь людини) явищ

 

Природні

Штучні

1. Звукові

1.

2.

3.

1.

2.

3.

2. Світлові

1.

2.

3.

1.

2.

3.

3. Електричні

1.

2.

3.

1.

2.

3.

4. Магнітні

1.

2.

3.

 

1.

2.

3.

 

  1. Перевірка письмових завдань вправи 4 сторінка 57 та вправи 4 сторінка 62. Обговорення («взаємоперевірка»)
  2. Обговорення інформації учнів щодо дослідницької роботи виконаної впр. 5, 6.
  3. Результати проведених дослідів з гребінцем та магнітом.
  4. Виконання тестових завдань на окремих аркушах:
  5. Світло належить до явищ:

а) хімічних; б) фізичних; в) біологічних

2. Вкажіть природне джерело звуку:

а) шелест листя; б) транзистор; в) гітара

3. Що відбувається з тілом при нагріванні?

а) віддає тепло; б) одержує тепло; в) змін не відбувається

4. Що відбувається з поверхнею Землі вночі?

а) нагрівається; б) охолоджується; в) нагрівається і охолоджується

5. Виберіть тіла, що притягуються магнітом.

а) олівець; б) цвях; в) лист паперу

6. Електричне поле можна створити за допомогою

а) батарейки; б) лампочки; в)

7. До механічних явищ належить:

а) рух учнів на перерві; б) нагрівання чайника; в) спів пташок

ΙΙΙ Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Чи задумувалися ви над тим, як відбувається утворення нових речовин, чому горить вогонь, куди дівається опале листя в саду? Чим хімічні явища відрізняються від фізичних?

На сьогоднішньому уроці ми на всі ці питання одержимо відповідь, дізнаємось, які явища відносять до хімічних, проведемо дослідження звернемо увагу. Чому відбувається гниття? Тема уроку: «Хімічні явища, їх ознаки. Гниття.»

ΙV Пояснювальна розповідь, демонстрація досліду.

Ми з вами ознайомилися з механічними, тепловими, звуковими, магнітними, світловими, електричними явищами. Вони мають певні відмінності, але вони мають спільну ознаку. Під час цих явищ утворення, руйнування, перетворення, змінення речовин не відбувається! Ці явища називають фізичними. Змінюється лише агрегатний стан речовини, форма, розміри. Наприклад: вода → лід → рідина → пара, подрібнення речовин і т.д. Жодна речовина не була зруйнована і нова речовина не виникла.

Утім можуть бути такі зміни, у наслідок яких одні речовини перетворюються в інші. Такі зміни відносять до хімічних явищ або хімічних реакцій.

Демонстрації досліду. Дія оцту на питну соду. Що спостерігаємо? Піднесення запаленого сірника до склянки. Що відбулося? Чому погас сірник?

Висновок: Щойно відбулося хімічне явище або хімічна реакція – перетворення одних речовин в інші.

Під час теплових явищ – речовина не руйнується, а під час хімічних руйнується одні речовини і утворюються інші.

Ознаки хімічних явищ

Ми спостерігали виділення газу – це перша ознака;

далі запах вказує на утворення нових речовин;

поява світла та тепла (спалювання дров)

зміна кольору (утворення іржі)

утворення осаду

(можна продемонструвати горіння деревини, утворення осаду, зміна забарвлення).

Робота з підручником.

Опрацювання фрагменту статті про «Гниття як природне хімічне явище». Обговорення прочитаного запитаннями після тексту.

V Фізкультхвилинка

VΙ Узагальнення та систематизація вивченого.

  1. Диктант. З наведеного переліку явищ випишіть окремо фізичні та хімічні явища: горіння вугілля, утворення іржі на залізних цвяхах, утворення хмар, випаровування води, гниття листя, скисання молока, виділення газу, протягування заліза магнітом, горіння електричної лампочки.
  2. Інтерактивний прийом «Естафета». На дошці записано основні терміни уроку (хімія, хімічне явище, виділення газу, гниття, зміна кольору, зміна запаху).

За бажанням учнів, по черзі, обирається слово і дається його пояснення, наводяться приклади. Якщо учень не може пояснити слово, передає (символічну естафету) іншому.

3. Заповніть таблицю

Хімічні явища у природі

Хімічні явища як результат діяльності людини

1. утворення іржі на залізі

2.

3.

1. виготовлення будівельних матеріалів

2.

3.

  1. Обговорення питання.

У чому полягає значення хімічних явищ для життєдіяльності людини? Наведи приклади позитивного і негативного значень.

VΙΙ  Підведення підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

Прийом «Роблю висновок»

  1. Хімічні явища, на відміну від фізичних – це руйнування одних речовин і утворення інших.
  2. Хімічні явища мають певні ознаки
  3. Гниття – відносять до природного хімічного явища
  4. Хімічними явищами можна керувати

VΙΙΙ  Повідомлення домашнього завдання

Рефлексія.

  1. Опрацювати §15, відповісти на запитання в кінці тексту;
  2. Сторінка 65 вправа 4, письмово;

10.  Станьте дослідником, виконайте дослідження на сторінки 65

11.  Завершити підготовку міні-проекту. Підготуватись до презентації.

12.  Підготувати по 3 питання, які починаються «Чому?»

 

                                           Урок №16

 

Тема: Горіння. Повторюваність і взаємозв’язок явищ у природі.

Мета: - навчальна: сформувати уявлення учнів про повторюваність явищ природи, про їх взаємозв’язок, навчитись характеризувати горіння як хімічне явище та пояснювати їх значення.

-           розвивальна: формувати пізнавальний інтерес до навколишнього світу, розвивати спостережливість та світогляд дітей, екологічне мислення.

-           виховна: впевненість у своїх навчальних діях, почуття колективізму, виховувати здатність співпереживати

Форма роботи: розповідь, бесіда, демонстрації, ілюстрації відео сюжетів

Обладнання: підручник, зошит, відео сюжети, малюнки, ілюстрації, стеаринова свічка, склянка, аркуш паперу, фломастери.

Тип уроку: комбінований

 

                                            Хід уроку

Ι Організаційний момент.

Рефлексія. Вправа «Подаруй усмішку», «Подаруй комплімент»

ΙΙ Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

1     Прийом «Чомучка». Учні по черзі задають питання, які починаються «Чому?»

2         Прийом «Взаємоперевірка». Перевірка виконання письмового завдання в зошитах.

3         Обговорення проведення досліду. Які зміни відбулися? Де, в якій склянці відбулося хімічне явище?

4         Прийом «Бліцопитування»

4.1 Які явища належать до хімічних? Наведіть приклади хімічних явищ.

4.2 Назвіть ознаки хімічних явищ

4.3 Назвіть науку, яка вивчає речовини та перетворення одних речовин                 на інші.

4.5  Охарактеризуйте гниття як природне хімічне явище

4.6 Назвіть кінцевий продукт гниття речовин

5         Доповни речення (Індивідуальні картки)

1)      Під час фізичних явищ речовина не _________ і не ________ на нові речовини

2)      При фізичних явищах змінюється лише _________ речовин

3)      Внаслідок хімічних явищ одні речовини _______ на __________

4)      Внаслідок гниття грунт збагачується поживними речовинами _________

5)      Гниттю сприяють вологість, _________, ___________.

ΙΙΙ  Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

-           Де у природі ми зустрічаємося з явищем горіння? Поява полум’я, тепла, світла.

-           Давайте нагадаємо чи повторюються явища природи з року в рік? З дня у день? Що спричиняє ці повторювання? Як реагує організм на добову зміну? Як змінюємося ми зранку та увечері?

На ці запитання можемо отримати відповідь впродовж уроку на тему: «Горіння. Повторювальність і взаємозв’язок явищ у природі»

ΙV  Вивчення нового матеріалу.

6         Організація групової роботи. Робота з підручником.

-           перша група: Завдання. Охарактеризувати процеси горіння. Вказати основні умови горіння. Проведіть дослід  з виявлення умов горіння

-           друга група: Горіння на службі людини. Презентуйте професію – пожежник (вказати позитивне і негативне значення горіння).

 Кожна група презентує результати своєї роботи.

Основні висновки:

  1. Горіння – це хімічне явище, ознакою якою є виділення світла і тепла.
  2. Для того, щоб відбулося горіння, необхідні умови:

ü  температура займання;

ü  вільний доступ повітря

  1. Щоб припинити горіння треба:

ü  припинити доступ повітря

ü  створити температуру, нижчу за температуру займання

  1. Користь горіння: вироблення електроенергії, приготування страв, освітлення, обігрів оселі, приводить у рух автомобілі, виготовляє скло, видобувають метали

Негативне: пожежі (гинуть люди, тварини, рослини).

Дотримання правил пожежної безпеки.

  1. Пожежник – професія дужих, кмітливих, рішучих чоловіків.

7         Підведення підсумків. Оцінювання роботи груп.

8         Пояснювальна бесіда.

Демонстрація відео сюжету про обертання Землі навколо своєї осі та навколо Сонця, обертання місяця навколо Землі.

Бесіда 1.

  1. Про які явища природи йшлося у відео сюжеті?
  2. Явищам властива повторюваність. Наведіть приклади.
  3. Чому ми можемо спостерігати повторюваність теплових явищ?
  4. Добові періодичні зміни у живій і неживій природі. Наведи приклади.
  5. Чи можна стверджувати, що біологічні явища у природі відбуваються окремо від  фізичних і хімічних явищ.

Висновок. Вивчити природні явища в межах однієї науки неможливо, адже у природі все взаємопов’язано. Виникли нові науки біофізика, біохімія.

9         Робота з підручником.

Завдання. Опрацювати фрагмент статті «Повторюваність і взаємозв’язок явищ»

V  Фізкультхвилинка

VΙ Узагальнення та систематизація вивченого.

Контрольно-оцінна бесіда.

1.1.                                       Як називаються періодичні зміни у живій природі?

1.2.                                       Назвіть приклади річних періодичних змін у живій та не живій природі?

1.3.                                       Чи існує зв'язок між біологічними та хімічними явищами?

1.4.                                       Чи можна вивчити природні явища в межах однієї науки?

Заповніть таблицю

Явища, що повторюються

З дня у день

З року в рік

 

 

 

 

  1. Прочитайте вірш. Навпроти кожного явища описаного у вірші, напишіть його назву.

Явища природи, друзі,

шлють привіт нам звідусіль,

лампа світить в коридорі

телефони дзвонять скрізь.

Промайнула тут машина,

там – літак у височінь,

після дощику стежина

сохне аж у далечінь.

Соняшник за сонцем вправно

голівку швидко повертає,

і вас, дослідників природи,

він вчитись гарно закликає.

  1. VII.                      Підведення підсумків, аргументація оцінок
  2. VIII.                  Повідомлення домашнього завдання
  3. опрацювати матеріал підручника §16, дати відповідь на запитання
  4. підготувати виступи груп міні-проекту «Опале листя: користь чи шкода?».

 

                                         Урок № 17.

Тема : Захист міні –  проекту: « Опале листя: користь чи шкода?».

Мета : - навчальна: формувати уявлення учнів про цінність знань, про речовинний склад тіл у природі та явища , що відбуваються у ній для покращення життя людини, показати значущість розуміння взаємозв’язків  явищ у природі.

- розвивальна: формувати вміння та навички застосовувати теоретичні знання на практиці, здійснювати пошукову та дослідницьку діяльність.

- виховна: виховувати естетичне сприйняття природи, екологічні почуття, почуття взаємодопомоги, толерантності.

Обладнання: мультимедійне обладнання, таблиці, колекції листків, презентації.

Тип уроку: Узагальнення та систематизація знань.

Форма захисту: усне повідомлення у супроводі  фото-колажу, плакатів, комп’ютерних презентацій.

                                          Хід уроку.

I Організаційний момент.

Шановні учні! Ви всі давно чекали  на  незвичайний урок « захист міні – проекту».

Сьогодні всі радісні та щасливі, всі посміхаєтесь. Яка це добра прикмета! Тож цілий день буде щасливий. Добрий настрій притягує удачу. Бачу для всіх, сьогодні, буде вдалим день.

II Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Учитель. Під час вивчення теми « Тіла, речовини та явища навколо нас» ми з вами самостійно працювали над створенням міні – проектів, виконували індивідуальні та групові дослідження, фотографували, малювали природне середовище. Проводили пошук інформації, опрацювали матеріал з підручника. Вчилися працювати з довідковою літературою, необхідною для виконання роботи.

 Ми намагалися розв’язати проблемне питання: Чи потрібно спалювати листя?

Намагалися відповісти на питання:

 1.Як впливає спалювання листя на стан довкілля?

 2.Визначення корисних якостей опалого листя. Навіщо листя залишають на зиму?

 3.Визначили шкідливі якості опалого листя. Засмічення доріг, вулиць.    Клопоти комунальних служб. Куди дівати опале листя?

 4.Краса осіннього лісу, парку.

 5.Процеси гниття. Утворення поживних речовин.

Настав час відповісти на поставленні питання, ознайомитися з результатами нашої роботи.

Під час виступу необхідно точно, чітко висловлювати свої думки, відстоювати свою точку зору, робити висновки.

III Захист проектів.

Виступи учнів ( індивідуальні, групові).

IV Обговорення результатів діяльності. Прийом « Мікрофон».

Учні ставлять питання, оцінюють результат роботи над проектом. Проводиться само оцінювання та  взаємооцінювання  учнями роботи груп, окремих учнів.

V Підведення підсумків уроку, аргументація оцінок.

Що найбільш сподобалося на уроці?

Найцікавіший момент уроку.

Яка інформація вас вразила найбільше?

Який міні – проект можна вважати вдалим?

VI Повідомлення домашнього завдання.

-           повторити основні поняття теми,визначення, терміни.

-           Опрацювати тестові завдання до розділу I ,стор 70 – 71.

-           Підготуватися до узагальнення знань до письмової роботи розділу I.

 

                                       Урок № 18.

Тема: Узагальнення і систематизація знань з розділу: «Тіла, речовини та явища навколо нас». Письмова робота(контролююча)

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про тіла, речовини та явища , їх ознаки та поширення у природі.

Формувати навчально – організаційні вміння , які необхідні для виконання письмових робіт(відтворення інформації, логічні зв’язки , класифікація, групування матеріалу).

Обладнання: підручник, зошити для тематичного контролю знань з природознавства, індивідуальні картки.

Тип уроку: Узагальнення та систематизація знань.

                             Хід уроку.

I. Організаційний момент.

Рефлексія. Вибір настрою. Побажання вдалого дня.

II. Повідомлення теми , мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогоднішній урок ми присвячуємо узагальненню знань про тіла, речовини, явища ,що нас оточують.

III. Відтворення і корекція опорних знань.

1.Повторення змісту основних понять теми.

Прийом «Естафета» (повторення ланцюжком).

На дошці записані основні поняття теми. Тіло, природні, штучні тіла, форма, розміри, маса, об’єм , агрегатний стан, терези, мірний циліндр, правильна і неправильна форма тіла, речовина, властивості речовин , молекули, атоми, хімічні елементи, рух молекул, прості, складні речовини,неорганічні, органічні, чисті речовини, суміші, розділення сумішей, явища природи, горіння, гниття.

IV  Узагальнення та систематизація знань.

 Виконання завдань( письмово). Кожний учень отримує індивідуальну картку із завданнями.

  1. Учням можна запропонувати тестові завдання  ( підручник) до розділу першого. (стор 70 – 71)
  2. Використання зошитів для тематичного контролю знань з природознавства 5 клас .

Тематичний контроль знань.

           Варіант 1 (зразок)

Позначте одну правильну відповідь( у запитаннях 1-6, 1 бал)

1 У переліку: лисиця, стіл, автомобіль,м’яч :

а)переважають тіла живої природи

б)переважають тіла неживої природи

в)тіл живої і неживої природи порівну

г)тіл неживої природи немає

2.Зазначте, яку суміш можна розділити відстоюванням.

а)піску і води

б)кухонної солі і води

в)залізних ошурок і піску

г)цукру і води

3.Зазначте, що є чистою речовиною

а)нафта

б)повітря

в)майонез

г)кисень

4. Зазначте ,яка речовина утворена з атомів одного хімічного елемента.

а) вода

б) вуглекислий газ

в)кисень

г) цукор

5.Світіння електричної лампочки і блискавки – це

а)агрегатний стан

б)явище

в)чиста речовина

г)суміші

6.Зазначте, що є хімічним явищем.

а)скисання молока

б)утворення інею

в)кипіння води

г)танення льоду

7.З΄єднайте лініями логічні пари (2 бали)

А твердий        1бензин

Б рідкий           2сік

В газуватий      3цукор

                          4 озон

8.Охарактеризуйте горіння як приклад хімічних явищ (2 бали)

9.Поясніть: ( 2 бали)

 - причини дифузії, особливості дифузії в газах, рідинах, твердих тілах

V. Підведення підсумків уроку, аргументація оцінок.

 

                                    

 

 

 

 

Література.

1.Програма» Природознавство» 5 клас для загальноосвітніх навчальних закладів,-К.; видавничий дім «Освіта», 2013 – 60с.

2.Ярошенко О.Г. Природознавство 5клас, підручник для загальноосвітніх навчальних закладів/ О.Г. Ярошенко, В.М.Бойко – к. ; Видавництво «Світоч», 2013 – 237с.

3.ШолоховаН.С. зошит з природознавства 5 класу –Х,; 2008 – 92с.

4.Буяло Т. Е., Васютіна Т. М,- уроки природозновства5клас. Тернопіль навчальна книга- Богдан; 2013 – 275с

5.Котик Т.С. Зошит з природознавства 5 клас, Запоріжжя» Просвіта»; 2005 – 74с.

6.Красильникова Т. В., КотикТ.С. природознавство 5 клас . Робочий зошит. Видавництво Ранок;2008 – 63с.

7.О.Г.Ярошенко, В,М, Бойко, Т.В. Коршевнюк, Зошит для тематичного контролю знань з природознавства 5 клас, видавництво «Світоч»; 2013 -48с



Создан 23 июн 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником